Інноваційні форми та методи роботи вчителя при викладанні хімії в умовах воєнного часу

 26 квітня 2022 року відбувся онлайн-семінар для вчителів хімії області "Інноваційні форми та методи роботи вчителя при викладанні хімії в умовах воєнного часу"

 Методичні рекомендації до онлайн – семінару

1. В даний час всі заняття в школах проходять дистанційно.

2. Вчителю необхідно переглянути календарно-тематичне планування і визначити, які теми дітям потрібно обов`язково пояснити, а які можна об`єднати. Зараз не те дистанційне навчання, до якого звикли впродовж 2 років карантину, то  ж і підхід має бути більш гнучким. Не страшно, якщо вчитель не встигне з дітьми щось вивчити, все це можна надолужити пізніше.

3. Потрібно продумувати структуру кожного уроку. Якими будуть початок і завершення? Чи будуть вправи, які діти виконуватимуть в режимі реального часу? Які домашні завдання необхідно задавати? Їхню доцільність варто визначити самостійно, врахувавши специфіку регіону, клас, психологічний стан учнів.

4.  Багато хто з учнів любить проекти, можна давати учням виконувати проекти.

5. Необхідно визначити план дій на випадок повітряної тривоги.

6. Кожна школа працює на тій чи іншій платформі, потрібно обрати ту, яка є зручною.

7. Вчитель повинен постійно здійснювати психологічну підтримку дітей, підготуватись до складних запитань і знати, яку відповідь на них дати.

8.  Вчителям доречно виділити час на кожному уроці на повторення і систематизацію вивченого раніше навчального матеріалу, оскільки програма майже не передбачає вільного часу на повторення. Подавати навчальний матеріал з хімії доцільно у синхронному режимі, забезпечивши відеозапис заняття для дітей, які не змогли долучитися до уроку. Коли ж учитель не має такої можливості, учням можна запропонувати відеоуроки відповідної тематики, доступні в Youtube або на спеціалізованих освітніх платформах. Для закріплення навчального матеріалу, яке найчастіше відбувається шляхом розв'язування вправ і задач, учням варто надавати знімки екрану (скріншоти) розв’язаних типових завдань до теми, що вивчається.

9. Користуючись педагогічною автономією, кожен вчитель може провести «ревізію» навчальної програми та визначити теми, що достатньо легко засвоюються учнями, і такі, що потребуватимуть додаткових зусиль. При цьому варто виділити теми, без яких неможливе розуміння змісту предмета в наступних класах та, відповідно, перерозподілити години.

10.   Практичну частину навчальних програм (експериментальні, практичні, лабораторні роботи тощо) можна розділити на дві частини:

 віртуальну (маючи відповідний контент, вчитель може проводити з учнями онлайн-заняття або давати як самостійну роботу вдома);

домашню (в такому випадку можна використовувати підручні матеріали, що є в кожної дитини вдома, вчителеві ж важливо створити для учнів чіткі алгоритми з обов’язковими настановами з безпеки життєдіяльності).

 Така «ревізія» допоможе також визначитися з можливістю проведення інтегрованих уроків. Це сприятиме формуванню в учнів бачення цілісної картини світу. Під час навчання важливо врахувати проведену «ревізію» при плануванні занять в синхронному та асинхронному режимах. При цьому синхронний режим (онлайн-заняття) доцільно використати для консультацій, обговорень найбільш складних питань, проведення віртуальних експериментів, лабораторних, практичних робіт.

 

Технології навчання, які варто застосовувати в онлайн-режимі навчання:

Перевернутий клас

Перевернутий клас - принцип навчання, за яким основне засвоєння нового матеріалу учнями відбувається вдома, а час аудиторної роботи виділяється на виконання завдань, вправ, проведення лабораторних і практичних досліджень, індивідуальні консультації вчителя тощо. Принцип був запропонований у 2007 році учням Вудландської школи в штаті Колорадо (США) двома вчителями природничих наук — Джонатаном Бергманом та Аароном Самсом. Вони почали створювати короткі відеоподкасти з матеріалами лекцій, які учні мали переглядати вдома. Уроки ж присвячувались лабораторним роботам, а також відповідям на питання від учнів.

Переваги методу

·  Учень отримує знання тоді, коли йому зручно, а не тільки за умови появи на уроці. Це може бути і відео, завантажене на смартфон чи планшет, аудіолекція, завантажена на плеєр.

·  Учень засвоює матеріал у своєму темпі, може подивитися відео або прослухати аудіо стільки, скільки вважає за потрібне, зробити паузу для конспекту або простого сприйняття нової інформації.

·  Формат індивідуальних консультацій з учителем допомагає дітям позбутися фрустрації і страху не зрозуміти новий матеріал. Це також допомагає вчителю бачити прогрес і рівень розуміння кожного окремого учня.

·  На уроках час не витрачається на виклад нового матеріалу, завдяки чому створюється більше можливостей для застосування знань.

·  Методика не вимагає спеціальних дорогих технічних пристроїв. Для реалізації роботи в межах «перевернутого класу» може знадобитись звукозаписний пристрій (диктофон, мікрофон), камера або вебкамера, комп'ютер зі стандартним програмним забезпеченням.

·  Учні можуть використовувати більшу кількість додаткових джерел при самостійній підготовці вдома: інтернет, домашні книги, словники.

 Застосування технології «перевернутий урок» буде корисним для опанування учнями навчального матеріалу в асинхронному режимі.

 

Метод проектів

Для посилення формування стійкого інтересу учнів до природничих наук, навичок розв’язування проблем, застосовуючи отримані знання в реальному житті, учням можна запропонувати завдання творчого, дослідницького характеру. Ця робота може бути організована в рамках самостійної дослідницької та проєктної діяльності з онлайн-обговоренням результатів.

Формуванню ключових компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми, за якою проекти розробляються учнями індивідуально або під час групової діяльності. Проектна робота може бути
теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Презентація та обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми.
Працюючи над створенням проектів, учні залучаються до творчої діяльності, вчаться працювати в колективі не лише один з одним, але і з дорослими (вчителями, батьками). Ця робота сприяє розвитку у дітей пізнавального інтересу, допомагає відкрити для себе нові знання, вчить експериментувати, виявляти шляхи рішення поставленої проблеми, нести відповідальність за свою діяльність, що позитивно впливає на якість засвоєння навчального матеріалу. Крім того, школярі проявляють свою індивідуальність, власну активність на кожному етапі виконання проекту. Учні в кінці роботи над проектом бачать результат своєї діяльності в групі, який підвищує їхню впевненість та самооцінку, що є важливим у житті, та дає можливість відчути власну компетентність у темі (розділі), який вивчається.
Перед початком роботи над проектом вчитель повідомляє назву проекту, визначає його мету і завдання, вказує учням шляхи реалізації, а також час, потрібний для виконання проекту та ресурсне забезпечення. Педагог корегує та контролює діяльність учнів до заняття, на якому відбуватиметься презентація, він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує та заохочує учнів. Вчитель повинен знати не лише свій предмет, але й має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх
учнів, враховувати їхні можливості та інтереси, бути творчим та толерантним.
Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом.
Матеріали дослідження оформлюються у вигляді мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією результатів домашнього хімічного експерименту), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, реферативного повідомлення (із зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів дослідження,
висновків) тощо.
Надзвичайно складним аспектом є оцінювання цієї проектної учнівської діяльності, адже роботу кожного виконавця проекту слід оцінити за його внеском, індивідуально, а залучення учнів до цього сприяє формуванню і розвитку у них об’єктивної самооцінки.
Оцінювання проектів відбувається за шістьма критеріями: повнота розкриття теми; цікавість; пізнавальність;  наочність; естетичність;співпраця в групі.
Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності,
організаторських здібностей, стимулює процес самореалізації особистості.

 

Технологія критичного мислення

Особливого значення наразі набуває робота з формування навичок критичного мислення в учнів. Для цього можна використовувати технологію розвінчування міфів, фейків. визначення своїх покликань, формування життєвого досвіду. Щоб навчити учнів мислити критично, потрібно дати їм алгоритм:  Що я думаю про це?, Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю?, Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?, Як ці ідеї впливають на мої погляди?

Методи критичного мислення можуть використовуватися в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим з них, на наш погляд, є письмова робота. На папері процес мислення стає видимим, отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний, мислить самостійно і користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргументацію на підкріплення своєї думки.