Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання хімії
у 2021 - 2022 навчальному році
У 2021-2022 навчальному році
навчання хімії у закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься відповідно
до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції
реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23.11.2011 №1392.
Вивчення хімії спрямоване на формування в учнів наукового світогляду, хімічної культури як складника загальної культури сучасної людини і розвитку їхнього творчого потенціалу задля успішної соціалізації в сучасному суспільстві.
Навчальні програми
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти в 2021-2022 навчальному році інваріативна складова навчання хімії здійснюватиметься за такими програмами:
7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
10 – 11 класи навчатимуться за програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392:
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).
Природничі науки
Слід зазначити, що у 2021/2022 навчальному році продовжується впровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в 10-11 класах закладів загальної середньої освіти. Експериментальне впровадження здійснюватиметься на базі закладів освіти – учасників експерименту, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2018 № 863. До експерименту також можуть долучитися заклади освіти, які подадуть заявку на включення їх до експерименту.
До експериментального впровадження підготовлено 4 проекти навчальних програм інтегрованого курсу «Природничі науки», яким надано гриф відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»:
проект 1 – «Природничі науки» для 10-11 класів гуманітарного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. Інтегрований курс (авт. Дьоміна І. О., Задоянний В. А., Костик С. І.);
проект 2 – «Природничі науки» 10-11 клас. Інтегрований курс (авт. Засєкіна Т. М., Буняк М. М., Бухтіяров В. К., Григорович О. В., Капіруліна С. Л., Козленко О. Г., Нюкало Т. Г., Семененко І. Б., Сокол Т. К., Шабанов Д. А., Шагієва Р. Р.);
проект 3 – «Природничі науки. Минуле, сучасне та можливе майбутнє людства і біосфери» для 10-11 класів (авт. Шабанов Д .А., Козленко О. Г.);
проект 4 – «Природознавство» 10-11 класи (авт. Ільченко В. Р., Булава Л. М., Гринюк О. С., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Коваленко В. С., Ляшенко А. Х.).
Заклад освіти обирає на свій розсуд будь-який варіант програми.
На вивчення цього курсу навчальним планом Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408, передбачено 4 години на тиждень. Викладати цей курс можуть вчителі, які викладають предмети «Фізика», «Біологія», «Хімія», «Географія». Передбачається, що весь курс викладає один учитель.
Обираючи зазначений курс, заклади освіти мають враховувати, що він реалізовує мінімальні вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, і рекомендований учням, для яких природничі предмети не є профільними. Проте ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки. У такому разі, результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія, зараховуються учням як державна підсумкова атестація.
У додаток до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти таким учням виставляється оцінка з навчального предмета «Природничі науки»; для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти, вони можуть обирати один із предметів природничого циклу; у додаток до свідоцтва виставляється оцінка за державну підсумкову атестацію з обраного предмета.
Особливості програм
Програми позбавлені поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Варіативна складова навчальних планів до типових освітніх програм може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого використано зазначені години.
Курси за вибором і факультативи
Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.
Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин, виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази закладу освіти.
Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.
В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням https://goo.gl/93BNko
Кількість годин на вивчення хімії
Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 у всіх закладах загальної середньої освіти хімія вивчається:
у 7 класі – 1,5 години на тиждень,
у 8 класі – 2 години на тиждень,
у 9 класі – 2 години на тиждень,
Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:
на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години на тиждень;
на профільному рівні в 10 класі 4 годин на тиждень.
на рівні стандарту в 11 класі 2 години на тиждень;
на профільному рівні в 11 класі 6 годин на тиждень.
Організація процесу навчання
Плануючи навчальний процес, рекомендуємо в календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання навчального матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах можливого дистанційного навчання.
Ключові теми курсу хімії:
7 клас
1.Основні хімічні поняття (атом, молекула, хімічний елемент, прості й складні речовини, хімічна формула, валентність, хімічна реакція).
2. Схеми хімічних реакцій і хімічні рівняння відповідно до закону збереження маси речовин.
3. Ознайомлення із періодичною системою хімічних елементів з метою встановлення взаємозв’язку між розташуванням елементів у періодичній системі та їхньою валентністю, використання інформації, яку містить періодична система про відносні атомні маси хімічних елементів.
4. Властивості простих і складних речовин на прикладах кисню і води.
5. Розчин та його компоненти, масова частка розчиненої речовини, виготовлення розчинів з певною масовою часткою розчиненої речовини.
6. Задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини, об’єму і маси води для виготовлення розчину.
8 клас
1. Будова атома, періодичний закон, хімічний зв’язок і будова речовини.
2. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами. Моль – одиниця кількості речовини. Молярна маса, відносна густина газів.
3. Властивості основних класів неорганічних сполук.
4. Типи задач курсу 8 класу.
9 клас
1. Дисперсні системи, колоїдні й істинні розчини.
2. Будова молекули води, водневий зв’язок.
3. Електролітична дисоціація. Поняття про рН розчину. Окисно-відновні реакції, ступінь окиснення.
4. Вивчення органічних сполук на рівні молекулярного складу; для вуглеводнів, спиртів і етанової кислоти передбачено також складання структурних формул. Хімічні властивості - в обмеженому обсязі: реакції горіння вуглеводнів і спиртів; заміщення хлором насичених вуглеводнів; приєднання водню і брому до ненасичених вуглеводнів.
5. Роль хімії у житті суспільства.
6. Типи задач курсу хімії 9 класу.
10 клас
1. Теорія будови органічних сполук.
2.Вуглеводні.
3. Оксигеновмісні органічні сполуки.
4. Нітрогеновмісні органічні сполуки.
5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі.
6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин.
У 10 класі потрібно опрацювати розширено матеріал із хімії органічних сполук, що вивчався в основній школі. У першій темі необхідно розглянути теорію будови органічних сполук, як вищу форму наукових знань та ізомерію як явище.
Класи органічних сполук вивчаються в темах «Вуглеводні», «Оксигеновмісні органічні сполуки», «Нітрогеновмісні органічні сполуки», також необхідно звернути увагу на застосування цих сполук, їх роль у житті людини.
Окремі теми присвячені синтетичним високомолекулярним речовинам і багатоманітності та взаємозв’язку органічних речовин. Належну увагу слід приділити будові молекул органічних сполук, їх класифікації, номенклатурі, особливостям реакцій органічних речовин, розкриттю взаємного впливу атомів, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями, застосуванням органічних речовин.
11 клас
1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.
2. Хімічний зв’язок і будова речовини.
3. Хімічні реакції
4. Неорганічні речовини і їхні властивості.
5. Хімія і прогрес людства.
В 11 класі необхідно поглибити знання із загальної хімії і хімії неорганічних речовин, набуті в основній школі. Вивчається хімія неметалічних і металічних елементів згідно з будовою їхніх атомів та місцем у періодичній системі хімічних елементів. Послідовно вивчаються фізичні й хімічні властивості найважливіших сполук елементів (з якими учні зустрічаються у побуті, довкіллі), правила поводження з ними, одержання та використання їх.
Тема «Хімія і прогрес людства», якою закінчується курс хімії, має узагальнювальний характер. Розкривається роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем. Узагальнюються світоглядні питання щодо місця хімії поміж інших наук про природу.
Завершується вивчення хімії ознайомленням із зеленою хімією як новою філософією сучасного розвитку хімічної індустрії, наукових досліджень та світогляду молодого покоління хіміків. Її завдання – допомогти людству у відборі таких вихідних матеріалів і схем технологічних процесів, які взагалі виключають використання будь-яких шкідливих вихідних речовин або їх утворення в процесі виробництв чи використання хімічної продукції.
Коригуюче навчання
На початку навчального року
запровадити «коригуюче навчання» для повторення вивченого матеріалу за минулий
рік. Учителю необхідно провести безоціночні діагностичні роботи (усні
співбесіди) опитування в 8-11-х класах з метою визначення рівня засвоєння матеріалу
учнями за минулий навчальний рік. Відповідно до результатів, спланувати роботу
(колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації
знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду «коригувального
навчання» кожен учитель визначає самостійно після проведення діагностичних
робіт і внесення змін до календарно-тематичного плану.
Рекомендуємо під час повторення
навчального матеріалу у 8-9 класах скласти з учнями узагальнюючі блок-схеми,
опорні конспекти, ментальні карти тощо, які б давали можливість здобувачам
освіти цілісно сприймати інформацію, використовуючи зорову, слухову та
механічну пам’ять, а також встановлювати причинно-наслідкові та міжпредметні
зв’язки.
Програмою з хімії для 10 класу
(рівень стандарту) передбачено вивчення класів органічних сполук, окремі представники
яких вивчалися у ІІ семестрі 9 класу. Враховуючи це, рекомендуємо розпочати
повторення зі складання загальної схеми класифікації органічних сполук, використовуючи
в якості прикладів представників (метан, етен, етин, метанол, етанол, етанова
кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза тощо), що вивчалися учнями під
час дистанційного навчання. Надалі опрацьовувати навчальний матеріал за
програмою 10 класу, повторюючи та поглиблюючи знання складу, будови, фізичних
та хімічних властивостей, способів добування та застосування органічних сполук.
Особливістю програми з хімії для
11 класу (рівень стандарту) є вивчення загальної та неорганічної хімії. Враховуючи,
що під час дистанційного навчання здобувачі освіти вивчали теми «Синтетичні і
високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі» й «Багатоманітність
та зв’язки між класами органічних речовин», які за змістом здебільшого
теоретичного спрямування, рекомендуємо спланувати опрацювання навчального
матеріалу так, щоб учні під час виконання домашнього завдання готували
повідомлення, виконували інформаційні проєкти, розробляли узагальнюючі схеми,
які потім презентували на уроці.
Плануючи повторення, рекомендуємо
звернути увагу й на практичну складову навчальних програм з хімії та врахувати
доцільність виконання лабораторних і практичних робіт, що виконувалися під час
карантину.
Формування ключових і предметних компетентностей на уроках хімії
Подальший освітній процес необхідно
спрямувати на формування ключових і предметних компетентностей відповідно до
навчальної програми, а саме:
1. Завданням кожного уроку має стати досягнення учнем певного результату
навчання (набуття, формування чи розвиток) визначених умінь, навичок, ставлень,
цінностей, зазначених у розділі «Очікувані результати навчання».
2. Змінити підходи до конструювання і проведення навчальних занять – від
трансляції готових знань учителем до методик, які дозволять учням самостійно
здобувати знання під час навчальної діяльності; формувати уміння їх застосовувати
у різних ситуаціях, генерувати і продукувати ідеї або нові знання; висловлювати
власну точку зору щодо певних процесів чи явищ тощо.
3. Приділити більше уваги методам наукового пізнання хімії, ролі спостереження
й експерименту. Формувати в учнів дослідницькі вміння і навички щодо постановки
проблеми, формулювання гіпотези, планування експерименту, пошуку методик
дослідження, реалізації експерименту, роботи з хімічним і вимірювальним
обладнанням, обробки результатів і формулювання висновків.
4. В організації освітнього процесу раціонально застосовувати способи дій,
методи і засоби навчання, використовувати активні та інтерактивні технології:
групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, проєктної діяльності
тощо.
5. Упродовж року учень обов’язково повинен виконати
один навчальний проєкт (індивідуально чи в групі) або за бажанням взяти участь
у кількох проєктах.
Для ефективної організації роботи учнів над проєктом учителю необхідно завчасно,
на початку теми, в якій плануються проєкти:
- ознайомити учнів з темами навчальних проєктів;
- зазначити строки виконання проєкту, можливу дату захисту;
- розробити та надати перелік вимог, критеріїв, які обов’язково оцінюються в
проєкті;
- запропонувати учням план роботи над проєктом: інформаційний пошук, фіксування
джерел інформації;
- допомогти у визначенні мети та завдань над проєктом;
- пояснити, як зробити висновки до роботи, підготувати презентацію.
Орієнтовні теми (для вибору) проєктів наведено в навчальних програмах.
6. Застосовувати в урочній та позаурочній роботі сучасні інформаційно-комунікаційні
технології, цифрові лабораторно/вимірювальні комплекси тощо, що сприятимуть
активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в
опануванні знань та дозволять формувати інформаційно-цифрову компетентність.
Розвиток інформаційно-цифрових технологій в усьому світі спонукає до
запровадження в освітніх закладах двох актуальних напрямів роботи: формування
медіаграмотності та впровадження
STEМ-освіти.
Для ефективної реалізації першого напряму рекомендуємо опрацювати посібник
«Медіаграмотність на заняттях з хімії» авт. Григорович О.В.
(https://bit.ly/36PjEHR).
У навчальному виданні запропоновано короткі теоретичні відомості про різні
аспекти медіаграмотності, статті хімічного контенту та тлумачення до них,
завдання, зазначено теми уроків, під час яких доцільно використати цей
матеріал.
Другий напрям реалізує Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти),
зміст якої спрямований на формування критичного, логічного та математичного
мислення, розуміння природи і сучасних технологій. Пропонуємо ознайомитися зі змістом Концепції,
врахувати рекомендації під час проведення навчальних занять (https://bit.ly/36SqAnv),
розглянути можливість поповнення кабінетів хімії цифровими лабораторно-вимірювальними
комплексами, що дозволять реалізувати STEМ-освіту на місцях.
7. Акцентуємо увагу, що оновлення
матеріально-технічної бази навчальних кабінетів з хімії повинно відбуватися
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 No 574
«Про затвердження типового переліку засобів
навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEМ-лабораторій»
(https://bit.ly/3zjnQvF).
8. У випадку
переходу освітніх закладів на дистанційне навчання рекомендуємо використовувати
власний досвід та надані методичні рекомендації, розміщені на блозі «Для вчителів хімії» ТОКІППО.
Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах
Відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України №1/9-529 від 27.12.00 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» з хімії передбачено:
1.Види письмових робіт
Основними видами класних і домашніх письмових робіт є:
- розв’язування задач і вправ;
- оформлення результатів оформлення лабораторних і практичних робіт відповідно до навчальних програм;
- складання таблиць, схем, написання рефератів;
2. Кількість тематичних контрольних робіт
Для запобігання перевантаження учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не більше, ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт в кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом семестру, не допускаючи накопичення наприкінці семестру, навчального року.
3. Кількість і призначення учнівських зошитів
Для виконання усіх видів письмових робіт з хімії потрібно мати такі зошити: один для класних і домашніх робіт, другий – для лабораторних і практичних робіт.
Для контрольних робіт передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються в школі протягом навчального року.
4. Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06.08 №496, основними видами оцінювання навчальних досягнень є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.13 №1222.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснюється оцінювання.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля) з урахуванням поточних оцінок, результатів виконання різних видів робіт (практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності учнів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається.
Тематична оцінка виставляється в класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Мінімальна кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік повинна бути така:
• 51 год. – 5 тематичних;
• 70 годин – 6 тематичних;
• 140 годин – 8 тематичних.
Необхідність збільшення кількості тематичних визначається вчителем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт (зошиті для контрольних і практичних робіт) або на окремих аркушах та зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем практичних і контрольних робіт необов’язкове.
Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у колонці з написом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.
Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з написом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не ставиться.
Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через 3 дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється.
Про обсяг і характер домашніх завдань з хімії
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.10.07 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань з хімії», домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх утримання не перевищували у 7-9 класах - 3 години, у 10-11 класах – 4 години.
Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учительне встигає пояснити суть домашнього завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.
Новий Типовий перелік реактивів для використання під час проведення хімічного експерименту
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №574 від 29 квітня 2020 року «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM – лабораторій» затверджено новий перелік реактивів для загальноосвітніх навчальних закладів.
В Наказі також вказується визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 22 червня 2016 року №704 «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 2016 року за №1050/29180.
В таблиці 7 Типового переліку перелічено обладнання, яке повинно бути в кабінеті хімії відповідно до нових вимог: цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального призначення (демонстраційні, посуд, обладнання, колекції, моделі, набори, графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали). З даним наказом можна познайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України.
В новому Типовому переліку представлена значно менша кількість реактивів, ніж в переліку 2016 року. Реактиви можна придбати в таких фірмах по доставці реактивів: СФЕРА СІМ (м.Львів, вул. Городоцька, 355, тел. 032-2-95-10-60), Система оптимум (м.Львів, вул. Грунтова, 1, тел. 032-2-44-37-00).
Про Всеукраїнський турнір юних хіміків
Інформуємо,
що на осінніх канікулах відбуватиметься
Всеукраїнський турнір юних хіміків, до участі в якому запрошуються команди у
складі керівника та 3-5 учнів на засадах самофінансування. Із завданнями
турніру на 2021/2022 навчальний рік, правилами проведення та Положенням можна
ознайомитися за покликанням http://tyc.com.ua/uk/.
Крім того, рекомендуємо вчителям
хімії залучати учнів до заочної участі у Всеукраїнському інтернет-турнірі з
природничих дисциплін (www.vpd.inhost.com.ua).
Про місце і конкретний час проведення турніру буде повідомлено додатково.
